У волосся полізу виноградною лозою
І проросту орбітами нових планет,
На плечах твоїх спраглою водою
Намалюю ледь знайомий силует.
І ледь помітним подихом вітрів
Залечу в тонкі і затишні легені.
Я хвилями розхвильованих морів
Засну у кратері погаслої кишені.
Душа твоя - то дивний космос,
То безодня, то ще не вивчені світи.
То тендітний тихий світлий колос,
Що майорить у променях весни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422142
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2013
автор: vova_zip