Тріщини що такі безпощадні
Обличчя ламають пускають вологу
І мохом з роками сильніш заростає
Те серце що битись давно перестало
Тепло обвиває та толку замало
Тягтися до світла сьогодні вже марно
І стерли коріння у порох той камінь
Основи немає, гойдає нас вітер
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422073
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2013
автор: Устим Гаркавий