У цвіту абрикоса
І сливќи шкарубкі.
Вишні – в білених косах,
Молоді і стрункі.
Їх сама на городці
Я садила усіх.
Тепер тішусь з віконця
Цвітом білим, як сніг.
Як достигнуть, діждуся,
Буду їсти плоди.
Ними я поділюся
Зі своїми дітьми.
Від душі поласуєм
Ми дарами небес.
Якщо вчасно зберу я
Плід достиглий увесь.
Три будинки довкола
Поверхові стоять.
Тож Ганнусі й Миколи
Прагнуть теж скуштувать
На канікулах влітку
І сливки, й ягідки.
Дам по жмені я діткам.
Не ламали б гілки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422052
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 30.04.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)