Ось я тобі тихо прошепчу
чому не пишу, чому мовчу
чому так болісно не реагую
чому так тихо я мудрую
Не кричи, потихше говори
Про мої поступки заговори
І я також не буду мовчати
я буду на повну кричати
Усе тобі за нас нагадаю
усі сварки в одну посплітаю
усе перекручу, поламаю!
Хіба не так ти тоді говорив
коли безжально словом бив
А зараз ти рот стули і помовчи
хоч раз дослухай і стерпи
як я завжди усе терпіла
і мовчала, і ревіла,
я не буду більше так страдати
Зачекай, я іще не договорила
Хіба то не я осінню тебе любила?
хіба ти не говорив що заворожила?
Ой я вибачаюсь то ж я усе згубила
усю любов зрадами в тобі убила!
То ж я тобі тоді в грудні брехала
То ж я іншого в ресторані цілувала!
Ой ні коханий, зачекай, помовчи!
Ти знаєш уже тепер мене не проси
Іди до іншої, їй квіти і лапшу дари!
І будь ласкавий більше не дзвони!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422046
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2013
автор: Solnishko-‘๑’-