Сонечко світить ясніше,
В зелень вбирається гай,
Небо стає голубішим –
Плеще весна через край.
Зранку холодне повітря
В рот затікає вином,
Легкість стає, як у вітру,
Путає думку воно.
Хочеться крила розправить,
В небо ясне полетіть.
Тільки ніхто не порадить,
Де тії крила купить.
Хочеться бігти до лісу,
В тілі ніщо не болить,
Та підкажіть мені ліпше,
Як у багно не вступить.
Ось через це серед гаю,
Не пробудившись від сну,
Я лиш стою, не рушаю,
Не доганяю весну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421978
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.04.2013
автор: Мірошник Володимир