Відпустити себе в тихий світ власних мрій.
І забути про все, що шепочуть нам люди.
Про цей вир беззмістовних "важливих" подій,
Де задушливо так і так повно отрути...
Відпочити бодай на хвилинку життя,
І відкласти всі справи, забути проблеми,
Бо у світі не знайдеш душі відбиття,
В цьому світі, в якому лиш владні дилеми.
Обійняти того, хто йде поруч з тобою,
І сказати усі невимовні слова,
Покохати душею, а не просто любов'ю,
Безталанно так душу комусь відкрива.
Просто мріяти, просто дивитись на зорі,
Просто щиро кохати, без горя і сліз...
Просто бачити Всесвіт... Такий неозорий...
І ніколи, ніколи! Не падати вниз...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421906
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.04.2013
автор: Carpe Diem