Час вбереться у роки й думки,
Понанизує спогадів рій.
Ще шукатимеш світом...Іди...
У душі моїй більше не стій.
Я кохатиму,свої уста
В тому болі кусаю,мовчу.
Та для тебе віднині-чужа.
Ти подумав-що просто провчу?
Відгоріло,і попіл-на світ,
На ті зорі,що душу пекли.
Та пройде отих декілька літ,
Пам"ять витре,що ми тут були.
Ще вернуся,ще знайду тебе,
Та ти знаєш-не в цьому житті.
Я любила тебе над усе.
Та тримаю лиш попіл в руці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2013
автор: Відочка Вансель