У сні я бачив Київ горній:
Понад Дніпром із висоти
Світилися немов би зорі
Церков піднесених хрести.
І я летів понад рікою,
А поряд маківки церков
Злітали в небо наді мною
Основою усіх основ.
Вони ясними кольорами
Світились, ніби хто воскрес.
Було тут праведно, над нами
Вела дорога до небес.
Це наша віра і надія,
Це храм, де часто я молюсь.
Тепер я добре розумію,
За що я Київ так люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421758
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.04.2013
автор: Мірошник Володимир