Вона сиділа на краю
Зітхаючи вона сиділа
І хмари рахувала тихо
Що відбивались в дзеркалі води
Вона чекала щось що не відоме
Ні їй й нікому на землі
Вона не відчувала втоми
І сон її повіки оминав
Провела тонкою рукою
По плесу і пішли круги
Яка ж то була насолода
Мені всього лишень повз неї йти
О, не печалься, діво!
Я так хотів би підійти
Але собі я не дозволю
Тривожити твої думки
28.02.2013
Для І.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421679
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2013
автор: Устим Гаркавий