Ластів’їний суд

Весняний  день,  та  гожа  днина,
Радіє  вся  моя  родина,
Співає  ластівка  в  дворі,
Турбот  багато  по  весні.
Турбот  багато,  що  казати,
Кубельце  треба  підлатати,
Трудились  дружно  та  завзято,
Та  зіпсував  горобчик  свято.
Заліз  в  кубло  і  там  сидить,
Хоч  з  переляку  і  тремтить,
А  ластівки  у  відчай  впали,
Довго  літали  та  кричали.
Тут  десь  пропали  лиш  на  мить,
Аж  ціла  зграя  вже  летить,
Будматеріал  несуть  усі,
Таке  присниться  в  страшнім  сні.
Трудяться  всі,  оце  дива,
Вже  зверху  тільки  голова,
І  ще  одна  остання  мить,
У  в’язниці  горобець  сидить.
Судила  зграя  горобця,
Не  видно  зовсім  молодця,
Чуже  житло  зайняв,  так  знай,
На  чуже  дзьоб  не  роззявляй.

http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/199-lastiv-jinij-sud.html

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421591
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 28.04.2013
автор: Антоніна Грицаюк