заплуталась у своїх думках і світах
розум шукає втечі від щастя
чому ж поцілунки твої на губах
подекуди сумно і палко так сняться
вмуровані спогади під каменем мокрим
заховані здогади рвуться на волю
почуваюся винною, знову і вкотре
лише милуватися можна тобою
як завжди примара і витвір уяви
не вмію я жити так як годиться
мої почуття тобі знову програли
і неможливе знову насниться
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421587
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2013
автор: river