Скорбота,як і самотня без тебе ніч,
Тече невичерпною оливою.
Я ж борюсь за твоє право в
Моєму житті,
Бо ж можливе лиш одне:
Або спогад,або майбутнє.
Я все намовляю слова,
Щоб дійшли до тебе.
Але вони надто намолені,
Тому линуть до Бога.
Мені так одиноко,
Що усвідомлення мене
Переминається з ноги на ногу,
Бо ж можливе лише одне:
Або спогад,або реальний ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421548
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2013
автор: Олена Ганько