Новий характер я приміряю на себе,
З пришитою усмішкою і білих кольорах
Торбинку із мовчанням я позичу в тебе,
Куди як ти ховатиму слова.
А хочеш,я твої думки вдягну,
Вони прості,і завжди зрозумілі
Всі мрії із душі стряхну,
Вони ітак давно вже перезріли.
Поглянь,яка покірна й мовчазна,
Неначе янгол,впавший з неба
З красивих мрій мов марево прийшла
В чужому образі для тебе.
Помріяв-досить:а тепер дивися,
Як в новий образ заверну твоє кохання
Щоб твої почуття врослися
В чужий характер і нездійсненні бажання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421546
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2013
автор: Злата Наркевич