Ти зайшов в мою душу, немов в трикімнатну квартиру,
Залишив в коридорі пошарпану свою валізу.
Нагадав мені вкотре назавжди забуту сатиру.
Не доїв моє щастя, законно отримавши візу.
Вже й розбиті всі вікна - мені лиш збирати уламки
І робити ремонт, знов здирати потерті шпалери.
Ти будуєш лише хмарочосно-повітряні замки,
А мені лікувати ще душу до нової ери.
Все ж не можу піти. Заселяйся у душу-квартиру.
Можеш дряпати стіни, білити зчорнілу вже стелю,
Годувати голодних мишей лиш шматочками сиру.
Можеш жити, та не нарікай на цю мою пустелю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421523
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.04.2013
автор: Fairytale