Не знаю,що залишу по собі,
Я саду не садила,лиш лілеї.
Та щось надбала трохи для душі,
Але чи схоже на четьї мінеї?
Можливо-я пройду як ота тінь,
Що впаде від цвітіння диких вишень.
Нічого не залишиться з творінь,
Нічого по мені...Оця лиш тиша...
Я щось залишу іншим для душі?
Коли хоча б одна сльоза упаде
На мої твори-це дари мені.
Тоді життя даремно не пропаде.
Колись мене читатиме і син,
Коли напевно буду я старенька.
Коли напишу вірш хоча б один,
Що копієм проткне чиєсь серденько.
Четьї мінеї-твори церковно-історичної та та духовно-учительської літератури,в яких по днях і місяцях подаються розповіді про житіє святих;
Копіє-ніж,подібний до списа.Символізує спис,яким воїн проколов ребра Ісусу Христу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421479
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.04.2013
автор: Відочка Вансель