Час густий, мов вранішній туман
І солодкий, мов осінні груші,
Ще бринить цілунком на губах,
Спогади вертає невмирущі...
.........................................
Друзі розійшлися вже давно,
Вже давно допите все вино,
Розум світлий, зорі світять ясні,
Ми у світлі місяця прекрасні.
Душі ткані з місячного сяйва.
Всі слова сьогодні будуть зайві,
Тільки руки ніжно руки пестять,
Наші очі, наче теплі весни.
Час густий, немов серпневі ночі,
Вже під ранок ми зімкнули очі,
Місце тепле, де горіли дрова,
Слухаємо ніч, вона чудова...
.........................................
Йдуть роки, не кроком, швидкою ходою,
Потяглись турботи буднів чередою.
Час густий і теплий, наче мед смакує,
А зозуля в лісі все літа рахує.
Зими, весни, роки плинуть за водою.
Ми давно родина, любий із тобою,
Але ніч найперша в зоряному лісі
Все іще смакує, немов гарна пісня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2013
автор: @NN@