Невловимий

Мені  стає  страшно,  коли  ти  від  мене  йдеш.
Дивитись  тобі  услід  -  тортури  моїй  душі.
Просто  чеканню  на  "все  ще  буде"  немає  меж,
І  так  рахувати  хвилини,  години  чи  дні...

Щастя  таке  безіменне  на  дотик  чи  смак  -
З  тобою  у  відчай  (здається)  не  впасти  мені,
А  ти  тільки  йдеш,  в  голові  залишивши  бардак,
Й  думки  не  зібрати  докупи  у  цій  тишині.

Я  приречена  бути  з  тобою,  як  власний  маяк,
У  тіні  недоспаних  вІршів  бути  світлом  єдиним.

Чекати  від  неба  найкращий  для  долі  час-знак,
Щоб  ти  хоч  на  мить  не  був  таким  невловимим.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421135
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2013
автор: Оле Чка