Розливається проміння між римами
шукаючи свіжі крихти віршів
слова падають нестерпними зливами,
карбуючи в тихих ямбах свій біль.
У неповному змісті ліричних ідей,
що проростають дужим корінням,
нестриманий кожен наступний катрен
породжує нове творіння.
Змальовуючи чорно-синє чорнило,
пером обводити лінії,
такі зовсім неясні та полохливі,
створювати віршовані виміри.
Вигин на зовні розлогих метафор
вимальовує правду над небом,
описана тиша зміцнілих ще амфор
застигла досконалим сонетом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421112
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2013
автор: kore