(В УНІСОН)
На старті, як кінь вороний, норовистий,
Мотор заіржав, заревів голосисто…
Нога на педаль натискає і враз
З труби чорний дим - відпрацьований газ…
Ще кільках секунд, і вже стали єдиним
Машина зі сталі й звичайна людина.
Далека дорога за обрій летить -
Яка ж це чудова й омріяна мить!
Чекають на байкера різні пригоди,
Природа готує сюрпризи погоди.
Буває дорога легка ніби шаль,
Та інколи байкери гинуть, на жаль…
І пам'ять закута у сірий граніт -
Душа полетіла в останній політ…
Зупинка, бо дощ, а чи сльози зрадливі,
Але, попри все, він в дорозі щасливий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421023
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.04.2013
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО