терпко так, голосно так
хриплим від відчаю голосом,
я вишрамовувала крихітний знак
в тебе між лопаток. індексом.
швидко так, сильно так,
майже без пам"яті.
стерся вже з нігтів лак.
і тіла пом"яті.
дихали рухами, майже, як зябрами,
дихали тихо так, майже німі.
тільки оті твої пальці між ребрами,
тільки оті на моїй спині.
руки-підступності, руки-артерії,
вп"ялися в тіло, сплелися між нас.
й столичні дивани м"які в кафетерії
їм не забути отой "вищий клас".
дико й нестримно обоє безглузділи,
глухли й німіли, темніло в очах.
ми поділили на пункти і розділи
весь міні-простір у білих плечах.
руки-підступності, подихи зябрами,
вп"ялися в тіло і зовсім німі.
тільки оті твої пальці між ребрами,
тільки ОТІ на моїй спині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420982
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2013
автор: Дивна