Я досі тільки гралася в любов,
Кидалась в неї, як в жадане диво.
Чекаєш, що банально закипає кров,
В той час вона проходить невловимо.
Отак завжди я не влучала в ціль,
Усе не те, все з присмаком іроній.
Як справжнє йде, то ж має бути біль,
У мене тільки залишки агоній.
І скільки б не бродив по цій землі,
Найбільша істина, яку ти можеш ждати:
Якщо любов, то тільки в простоті,
Немає сенсу ні чекати, ні шукати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420934
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2013
автор: Незрозуміла