Наяву

Загублена,застужена  тобою
Вже  не  своя-а  зовсім  інша
Народжена  холодною  весною
І  втілена  у  власних  віршах.

Розсіяна  у  сонячнім  промінні
А  потім  зібрана  у  хмарах  дощових
В  твоє  кохання  проросла  корінням
Розквітнувши  у  почуттях  палких.

А  ти  садив  мене,плекав
Неначе  квітку  польову
Душею,серцем  промовляв
І  я  прийшла  до  тебе  наяву.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2013
автор: Злата Наркевич