Душа наопашки

Я  відчуваю  в  повітрі  легку  гіркоту,
Пальці  вимірюють  міліметрами  тіло,
Щирість  готова  віддати  і  всю  чистоту,
«Тримай  мене  міцно»,  -  прошепотіла.

Холод  долонь  я  хочу  віддати  тобі,
Терпкі  вуста  стають  після  твОїх  солодші,
Хто  винуватий?  Хто  розпочав  цей  двобій?
Струни  душі  торкаєш  моєї  найтонші.

Хочеш  слова?  То  я  їх  тобі  віддаю
Хоч  на  три  дні,  а  хочеш  –  бери  до  суботи,
Одяг  кидаю  і  посуд  увесь  розіб’ю,
І  вже  все  рівно,  бо  ти  є  у  мене  навпроти.

Твій  подих  вбиває,  кидає  то  в  холод,  то  в  жар,
Від  запаха  шкіри  по  мені  пробігли  мурашки,
Ми  вип’ємо  ліки  від  криків,  брехні  і  від  чвар,
З  тобою  як  є,  і  навіть  душа  наопашки.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420624
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2013
автор: Яна Янчік