Пробачте, друже…

Ваші  старання  оцінила.
В  шторм  помогли  мені  плисти.
Але  опалі  мої  крила
Вам  не  під  силу  піднести.

Факел  очей  моїх  погаслих
Іскрою  вже  не  запалить.
Серце  горіти  сонцем  ясним
Повинно,  щоб  мене  збудить,

Тіло  лавиною  кипіти,
Уста  вином  п’янким  текти.
Вам  не  під  силу  це  зробити.
Пробачте…  Мушу  я  піти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)