безликі сотні пустель між нами
стають навшпиньки, щоб було видно
шпилі зневажень вночі розп ́ятих
щоб було чути як млосні пальці
торкають лиця де язви стогнуть,
відточать скроні, застелять очі
екстрактом ковдри і крик сітківки
застромлять в землю ловити громи
пашіти в простір червоним вітром
безликі сотні пустель між нами
останні свідки останніх ниток
що сніг стиснули в чернечі зграї
на сміх екранам засірить дотик
свистінням в кронах напів-звіриним
де виють дюни дротя́ним воєм
там ніч надвоє. сигналять діри
незшиті кимось, хапають ртутне
голодні губи, печалить подих
безликі сотні
пустель між нами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420404
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2013
автор: kappa