Ти зоря, що засвітила ясно
В моїм, як осінь, сірому житті.
Ти як скеля – непохитна, власна,
Твій погляд всіх чарує навкруги!
Завоюю серце як фортецю,
Як книгу прочитаю всі думки.
Пристрасть як шампанське в душу л’ється,
Бурхливістю душевної ріки!
Небезпечно так з тобою бути,
Ти палко випромінюєш любов.
Я стаю розбещеним, розкутим,
З тобою я втрачаю розум знов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2013
автор: Сірьога