а що слова? тепер потрібно їх забути
дощами душу замело
налийте терпкої отрути
щоби хоч трішки відлягло
невинний погляд, слово вечір
хоч добре що був вечір а не ніч
собі безсмертя забезпечив
змінивши понад тисячу облич
слова словам а душу розіпяли
на шмаття порвана, та ледь жива
тепер босоніж шкутильгає
бездомна і самотня, геть одна
така собі життєва драма
Шекспірові лиш поштовх до сонет
не плакати - так вчила мама,
сміюся що є сили - подалі від тенет
тікати б зараз, та від кого?
навряд чи ти від себе утечеш
слова - то все пуста розмова
мовчання - лиш воно не має меж
ножем пройшлась по голій рані
прекрасно браво - та не біс!
босоніж йшла по надто тонкій грані
додолу впала, в море повне сліз
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2013
автор: Дівчина_з_Іншого _життя