До тебе не достукатися знову.
Твої думки, мої слова - даремно!
Мій монолог - на двох одна розмова.
А мій політ, мов стріли в небо темне.
Тебе не розумію , - безталанна.
Де папороті цвіт?! Чи ми вже інші?
Але послухай! Най оця омана
розтане, як роса на моїм вірші.
Відкрешують вогнями блискавиці,
та лину я до хмар несамовитих.
Не журавель для тебе, не синиця...
Я ластівка, якій - не розлюбити.
квітень 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420248
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2013
автор: Надія Позняк