Якби ти знав ,як сильно я кохала
Блакитні очі і п’янкі уста…
Як серед сотень інших лиш тебе шукала,
Шукала,але так і не знайшла…
Якби ти знав,як часто мені снишся,
Як я сумую,бо тебе нема…
Якби ти знав печальну долю листя
З яким з гілок зірвавшись,лечу я…
Якби ти знав ,як хочеться до тебе
В твої обійми,до твоїх очей…
Я сповідаюсь кожен вечір зорям в небі
Простим володаркам земних ночей…
Якби ти знав ,як боляче любити
Того хто вже забув моє ім’я.
Як до палкого сонця квіти
Я тягнуся до тебе так щодня.
Якби ти знав,про фрази несказанні
Які ще досі в серці бережу,
Якби ти знав про мрії нездоланні
Про які я так часто мовчу…
Якби ти знав ,як проклята байдужість
Вбиває моє серце і мене…
Кохання перше ,мабуть, не забуду
Воно ж мене в руках своїх несе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420223
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2013
автор: Василина Бойко