На чужому ліжку десь лежала,
Витирала зі щоки сльозину.
Знов відчути щастя так бажала,
А відчула лиш гірку провину.
Розуміла, що заплатить тілом
За можливість Жінкою побути.
Дорога ціна… Та все ж кортіло
Негаразди всі свої забути.
У невдало створеному світі
В нього були свої переваги –
Він не шкодував для неї квітів,
Не скупивсь на прояви уваги.
Його тепле слово зігрівало,
Змушувало серденько тремтіти.
До останнього її спиняло
Те, що в нього є сім'я і діти…
На чужому ліжку разом з нею
Він лежав. Досяг своєї цілі.
Погляд мовчки спрямував у стелю,
Загорнувся в простирадла білі.
Думав щастя знов заколисало,
А натомість гойдало сумління.
Мабуть, йому просто бракувало
Десь підтримки, десь порозуміння.
У невдало створеному світі
Вона теж плюсами володіла –
З ним крутилась на одній орбіті
І уважно слухати уміла.
З нею в нього відростали крила
За спиною. Вона надихала.
Навіть в мить останню не спинило
Те, що вона також сім'ю мала…
Ну чому така несправедливість
В світі тім, де живемо усі ми?
Щастя збоку віднайти можливість
Люд шукає, а не в своїх сім'ях…
Що тут – почуття чи розрахунки?
Як до ліжка пролягла стежина?
Що первинне у таких стосунках?
Ліжко – наслідок це чи причина?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420219
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.04.2013
автор: Олександр Яворський