виливаю у глечики залишки ночі зеленої
що під ліжком сховалась
у нулі від останку вчорашнього
облущити картонні слова
як по дереву скальпелем
як по відстані яблуком
як по мені сповивальним сумлінням
і несеш мене десь своїми ногами
поки глибше просочуюсь в білість
отвір вічності світиться
перев’язами нитки червоної
поміж нашими п’яними далечами
заціловує вітер кордони обіймів
виливаю у глечики залишки півдоріг непроїханих
що сховались у лікті достиглими квітами
щоб хоч там
незабудками
жити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420126
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2013
автор: Нова Планета