Хіба не щастя бачити,
Як вітами несе життя весну!
Усмішкою віддячити
Лозині, що прокинулась зі сну.
Хіба не щастям зветься
Букетичок найперших квіточок,
Як так радіє серце,
Й на ниву засівається рядок?
Як сріблом заквітчається
Садів рясних, гаїв й лісів розмай,
Хіба не називається
Це диво незбагненне словом «рай»?
20.04.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419947
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.04.2013
автор: тарпик