бажання не бути забилось в куточки подушки
вчорашнім димом
нерозвіяним тими, хто викурював тут мовчанку,
зайшовши в гості, залишившись на спечений в пам ́яті
кусень часу,
так і не пояснивши, навіщо.
бажання не бути зависло іконою вікон,
коли по них скиглили очі застиглим вдивлянням у темінь.
ще носять прекожну рису
когось, хто сидів навпроти.
штопав словами діри в провислій тиші.
так і не пояснивши, навіщо.
втрата закреслена просто бажанням не бути
стрімко червоною рискою
по голій стіні
тими, хто пише вірші для постійних знеболень.
а мовчанка, що вчора ходила кімнатами боса
сьогодні у кожен рядочок - як вирок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419842
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2013
автор: kappa