НАВЕСНІ

Кинула  тепло  з  руки
Веснонька  і  враз  птахи
Ті,  що  дикі,  в  лет  пішли,  
Спів  повсюди  рознесли.
Вийшли  й  ті,  що  у  хліві
Були  у  зимові  дні:
Гуси,  качки,  індики,
Курочки  і  півники.
Двором  йде:  «Кукуріку!
З’їсти  б  булочку  хрумку!»
А  за  ним:  «Кво,  куд-куди!  
Булку  хочемо  і  ми!»
З  гілки  горобець:  «Ців-ців!
З’їв  зернятка  б  хоч  із  пів.
Жир  утратив,  снігом  мився.
Хоч  би  чимось  підживився".
Голуб  крилами  махнув,
Попід  вікнами  загув:
"Вор-р,  вор-р,  люди!  Не  скупіться
Хлібом,  салом  поділіться»
Песик  і  собі:  «Гав!  Гав!
Щось  і  я  би  пожував!
Зовсім  пусто  в  животі.
Реберце  б  якесь  мені!»
Киця    хвостика  підняла.
«Щось  і  я  б  на  зуб  поклала.
Дайте  миску  молока
Зупки  з  м’ясом  чи  сирка!"
Вийшов  хлопчик  –  звать  Рустам  –  
Виніс  корму  він  птахам.
А  собаці  дав  м’яска,
А  котові  молока.

Ось  історія  я-ка!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419820
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 20.04.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)