Жив на світі песик Лесик,
Гавкав тільки на котів,
Їв помиї песик Лесик,
Та жалітися не вмів.
Цілий день в собачій будці
Він зубами бліх ловив,
В ній ховатися від сонця
Песик Лесик так любив.
Та на Пасху чи Різдво
Песик Лесик жирував,
Риба, м'ясо - це їство,
Він їх радо смакував.
Загалом нормально жив він,
Та вночі було самотньо,
Вив на місяць песик Лесик,
А господар жлуктив сотню.
І ціпок той набридає,
Песик Лесик так хотів,
Хоч разок він погуляє
По одвірку без ціпів.
Стало сумно, страшно, злісно,
Лесик поштаря вкусив,
Тут господар взяв рушницю
І собаку застрелив.
Правил гри він всіх не бачив,
Правил гри - потворних догм.
Та таке життя собаче:
Ціп, рушниця, епілог.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419732
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2013
автор: Kenny