Я хотів би сидіти й мовчати,
за плече тебе ніжно обняти,
до щоки притулитись щокою
і мовчати так поруч з тобою.
І щоб тиша ця нам нагадала
як з тобою буваємо мало.
І щоб кожен із нас зрозумів,
що нам добре удвох і без слів.
Ти і я в тиші цій пригадаєм
як свою половинку кохаєм.
Поєднав нас Творець наш із неба
і ніяких пояснень не треба.
Помовчим і згадаєм хвилини:
стали як чоловік і дружина;
похідні- ліфт, "Кристал", Трускавець-
де з'єдналися двоє сердець.
Буде тиша для нас ця важлива,
дасть вона почуттів нових зливу.
І її ми порушим- я знаю-
в унісон прошептівши: "Кохаю".
09.04.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2013
автор: О.В.Рожко