Як довго спить Холодний Яр!
Политий кров’ю гайдамаків,
Чомусь не бачить чорних хмар,
Як орди нових яничар
Могили топчуть Чочупаків.
Чи дійсно цей московський смерч
Убив той дух, що рвавсь до волі?
Й нема кому підняти меч
І рубанути врешті зплеч,
Недолю вигнати з престолу?
…Ще поки спить Холодний Яр.
А на кістках його героїв
Регоче з нас червоний цар,
Якому відданість отар
Кладе вінки за те, що скоїв.
Та воскресять свободи дар
І Січ й сплюндрований Батурин!
І оживе Холодний Яр,
Синів піднявши з вічних чвар,
І розіб’ють свавілля мури.
18.04.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419400
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.04.2013
автор: тарпик