Бо я живу лиш так як вмію жити
Ніхто мого не згадує ім’я
Не падав на коліна щоб просити
Хоча ловила зваба тільки я
Забув… втопив… заїв буденним днем
Кидався на розпечені пороки
Ходив із почорнілим ліхтарем
Аби ніхто не бачив моїх кроків
О, так… ловила зваба тільки я
Не падав на коліна щоб просити
Ніхто мого не згадує ім’я
Бо я живу лиш так як вмію жити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419306
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2013
автор: Poeta a terra deserta