Твої,як завжди,теплі пальці,
Єдинорідних мені рук...
Сплелися в невпинному танці,
З безоднею злих розлук!
Зі світлом чужих очей,
Пірнули в чуже волосся...
У тишу чужих ночей,
А я лише безголосся!
У мене немає крику,
І більше немає сліз,
Я ніби до всього звикнув,
Але в душі навскіс...
Не гояться давні шрами:
Два твоїх карих неба...
Твоїми хрестився устами,
Але невидимий без тебе!
18.04.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419301
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.04.2013
автор: Той,що воює з вітряками