Щось моє сердечко тьох та тьох,
Нудить у середині воно чогось.
Мрії сиплються, неначе той горох,
Скімлить стиха, розтривожилось.
Цить же, болі не шукай собі,
Стиснула в грудях бажання прапорці,
Чинно ставлю по периметру усі,
Любо душі в широкім колі.
Будеш, серденько, ти її вісь,
Мірилом помислів, так, що вже, держись.
Ми ще стрінемо жадану долі вість,
В житті, що є - не випадковість.
16.04.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2013
автор: Валентина Ланевич