Ти влетіла в мене, кароока,
Наче промінь в ранішню зорю,
В сни мої тривожні, неглибокі,
Де з тобою стиха говорю.
Про вишневий сад, про трави росні,
Про життя мінливе, нелегке,
Про осінню, журавлину просинь
Й майбуття оманливе таке.
Говорю про молодість картату,
Що бравурність згадок навіва,
І про те, щоб нам такими стати,
Як співучий жайвір у жнива.
Про події, що не відбулися,
Я з тобою з жалем говорю...
Та за дні, що, як нектар, пилися,
Я тебе, святу, боготворю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418763
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2013
автор: Олекса Удайко