***

Моя  весна  настала  лиш  сьогодні,
Коли  так  тихо  у  волосся  вплівся
дощ,
Немає  шуму  велелюдних  площ
Й  не  обпікають  погляди  холодні.

Я  вдома.  Поруч  тільки  спокій,  тиша.
Я  бачу,  відчуваю  і  цілую  їх.
Від  дотику  того  вже  тане  сніг.
Він  серце,  мабуть,  назавжди
залишив.

І  стало  жити  набагато  легше.
Мене  тепер  немовби  зняли  із
хреста.
А  вольності  такої  не  дають  міста
І  не  вселяють  віри  у  прийдешнє.

Не  подарує  мегаполіс  крила,
І  подих  вітру  не  відчинить  неба.
Але  ж  воно  мені,  як  кисень,  треба..!
Моя  весна  без  них,  як  тінь,  безсила.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418424
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2013
автор: Ірина Гарасим`юк