домашня чайка

в  тобі  порожнеча  й  мільйони  всесвітів.
там  можна  знайти  себе  і  загубитися.
і  я  -  лиш  один  із  мільйонів  рекрутів,
готових  за  тебе  убити  й  убитися.

і  я  -  лиш  одна  із  мільйонів  чайок,
що  плачуть  над  морем,  яким  ти  пливеш.
і  я,  як  кімнатний  кактус,  чекаю,
поки  ти  дорогу  додому  знайдеш.

і  поки  мене  раз  у  місяць  поллєш
своїм  теплим  поглядом  і  холодним  дотиком
тих  самих  рук.  і  без  зайвих  меж
ув"язниш  мене  у  собі.  під  замком.

та  я  й  без  замка  не  втекла  б  від  тебе.
і  не  замінилася  б  якоюсь  кращою.
вже  пізно.  ти  чайку  не  виженеш  з  неба,
коли  дика  пташка  стала  домашньою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418414
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2013
автор: alalal_v