Знов подібна ця тиша на відчай,
Що терзає мене взаперті.
Я не знаю, мій Господь завіщо
Свої муки терпів на хресті?
Просякає облуда крізь серце,
Як запечена кров крізь бинти.
Сатаніє в шаленому герці,
Чи спізнаєш це, Господи, Ти?
Чи вестимеш свій люд за Собою,
Заблукалий, як вівці вночі,
Так, як Ти йшов цією тропою –
Людський гріх на плечах несучи?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418370
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2013
автор: Леся Shmigelska