Нудьга торкається поламаним крилом,
Думки танцюють мов химери ,
А в голові кружляє безліч ком
Із чорним відблиском пантери.
Пливуть слова у кораблі розлуки
Сьогодні безпритульні-а завтра вже чужі
-Я подумки до тебе простягаю руки,
Торкаючись частинкою душі.
Ти ріжеш поглядом холодну тишу
Неначе шкло розбитих почуттів,
А я кохання заколишу
В колисці найніжніших снів.
Я обійму тебе востаннє
В своїй уяві наче наяву
-І відпущу своє кохання,
Немов хворобу затяжну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2013
автор: Злата Наркевич