Порожня ніч,
Колюча ,щемна...
Ця знахабніла,дика тьма
Мене в полон взяла!
Даремно й безжалісно мене трима...
Свинцева ніч
І зблідлі очі...
Важкі думки у тілі цім
І вирватись від них не взмозі!
Прохід закритий в всесвіт снів...
Усе навколо вже дрімає,сопе,
а решта-кволо сплять...
Давно вже сонечко не сяє,
Лягло між хмарок спочивать.
А я не здатна,я в тривозі...
Думки,мов дзвоники бринять.
Мене зсередини щось гложить,
Щось хоче жили розірвать!
А що,як я вже не прокинусь
Собою,завтра,в часі цім?
В чужому просторі опинюсь,
На зламі полюсів?!
А що,як я вже не прокинусь
Й залишусь в дивнім напівсні...
Чи ти замітиш цю підміну
В реальному житті?
Чи ти зумієш розпізнати
Серед мільйон гримас
Мою збіднілу душу-латку
Без гриму і прикрас?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418186
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2013
автор: Христина Рикмас