Прийшла весна принесла сказ
Зайшла нечутно до пустелі
Вона зростила все нараз
Щоб знову падали померлі
Безмірний шал свого буття
Вона не звикла зупиняти
Бо сенс єдиний лиш у тім
Що завжди має рух тривати
Щемить якесь передчуття
Жага чогось щось має бути
Життя?Любов?Чи може смерть
Мов хижий птах розірве груди
Вона пішла кудись на мить
За обрій дощ або за хмари
Вона пішла лише на мить
А потім сонце в очі вдарить
І знову всюди сяє день
Життям заповнює пустелю
Гаряче небо гуркіт хвиль
Лоскоче
ще,холодні скелі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418064
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2013
автор: Віталій Поповський