ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: "Чортополох… Волошка…" АВТОР: філософ
**************************************************
Театр... Зала пишна... Оркестру суєта...
Дзвінок... Згасає світло... У залі тишина...
Здіймається завіса, і ось акторська гра.
На сцені мати й донька в віночку завмира...
Розігрується сцена сімейного життя,
В родині дуже мирній сховалася журба.
Ненависті каліцтво і заздрощів пітьма,
Все це давно сплелося в віночку будяка.
А ось із-за куліси народжене дитя,
В віночку волошковім на сцену виходжа.
Вона тендітна й мила, любов - її душа,
Її життя не втішне, бо ворогом сестра.
Та хай як там погано жила волошка та,
Любов її зігріла, цвіте її душа.
Чортополох від злоби ще дужче нагострив
Шипи свої колючі, щоб здерти шкіру їй.
Та ось змінилась сцена, життя змінило плин,
Чортополох повинен залишити свій дім.
Тоді ненависть ллється у неї через край,
Немов би з неї здерли заквітчану вуаль.
Все те мені належить, твоя душа моя,
Ти маєш все віддати, бо ти моя сестра!
Мене любити мають, тобі лишень ганьба,
Бо перша народилась на цьому світі я!
Від слів таких здригнулися спокійні глядачі,
Завмерло все на сцені, замовкли слухачі.
Мовчання... Стрімкий шурхіт спадаючих завіс...
Хвилина... Гучний плескіт і викрики - На Біс!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418018
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 13.04.2013
автор: Сергій Ранковий