Я молитвами душу одягала.
Плела дрібне мереживо із слів.
Думками їх своїми вишивала,
Бо вітер так тихенько шепотів.
Я все проміння зірочок зібрала,
А потім дошиваю аж до мрій.
І трепотіння крил там повплітала.
Де Янголик летіли мій зумів.
А голки в мене як у Ноя пили,
Ну не сучасні зовсім і старі.
Вам вишивали щастя.І просили,
Щоб були Ви щасливі й молоді.
Щоб завжди,завжди тільки посміхались,
Щоб я почула радісний Ваш сміх.
Ми з Янголами тільки намагались
Подарувать здоров"я на сто літ.
Бо Ви така премудра чарівниця,
Така хороша.А яка душа...
Оленочко,хай Янголик присниться,
І подарує цього Вам вірша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417871
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.04.2013
автор: Відочка Вансель