Гарячим струменем, котрий біжить по тілі,
Мурашками, що так лоскочуть груди,
Ти відгуком в мені - зникають будні сірі
Та дихають теплом весни етюди.
В гаю аж зашарілись від пустощів бруньки,
Їх вітер ніжно обійма по черзі.
Лоза схилила гілля низенько до води,
Те злякано сахнулось круговерті.
І небо ясне накраяло із хмар стрічок,
І дятел шле пернатим телеграми.
Куплю і я на свято порізблених свічок,
Щоб панувала злагода між нами.
12.04.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2013
автор: Валентина Ланевич